Відбирають квартири за "старі кредити": шахраї позбавляють житла за цинічною схемою

Київ залишається епіцентром злочинних схем на ринку нерухомості, де жертвами аферистів стають як самотні пенсіонери, так і власники квартир із давніми, часто вже забутими боргами. Журналісти-розслідувачі YouTube-каналу "Аферисти" оприлюднили масштабний огляд методів, якими зловмисники позбавляють киян даху над головою, часто за сприяння недоброчесних нотаріусів та реєстраторів.

Схема "мертвих" кредитів

Однією з найпоширеніших загроз для власників житла стала схема, побудована на боргах ліквідованих банків. За даними розслідувачів, лише за один рік у Києві щонайменше 16 родин втратили квартири через кредити, взяті ще 10–15 років тому у фінустановах, які згодом збанкрутували.

Суть оборудки полягає у появі фіктивних фінансових компаній, які нібито викуповують старі борги. Використовуючи доступ до реєстрів та "чорних" нотаріусів, шахраї переоформлюють право власності на житло без відома господарів.

"Аж тут, у 2023 році, ти повертаєшся додому після роботи, а замок уже не той. Ти кличеш слюсаря, відкриває хтось інший і каже: а це моя квартира, я її недавно купив, ви хто?", — описує ситуацію автор розслідування.

У схемі задіяні цілі організовані групи: адвокати, нотаріуси, підставні особи ("фунти") та силові групи для фізичного виселення мешканців.

Полювання на самотніх та померлих

Ще цинічнішими є схеми, пов'язані з майном померлих киян, які не залишили спадкоємців. Шахраї підробляють свідоцтва про шлюб, оформлюючи їх "заднім числом" (часто 90-ми роками), або ж використовують фальшиві довіреності.

Автори відео наводять приклад ситуації, коли довіреність на розпорядження майном була видана вже після офіційної дати смерті власника.

"Дата смерті і дата довіреності — вони трішки не стикуються. Тобто мертва людина оформила документ, коли вона померла. І ясна річ, справа пішла в суд", — зазначають розслідувачі.

Втім, навіть такі очевидні нестиковки не завжди гарантують повернення майна, оскільки квартири швидко перепродаються кілька разів, а нові власники юридично виглядають добросовісними набувачами.

Корупція найвищого рівня

Окрему увагу в розслідуванні приділено гучній справі "Укрбуду" та Нацгвардії, де квартирна афера набула державного масштабу. Йдеться про обмін квартир у центрі Києва (на Печерську) на житло на околиці міста ("Червоний хутір").

За версією слідства, яку цитують автори, внаслідок змови високопосадовців, забудовника та оцінювачів, державі було завдано збитків на понад 81 мільйон гривень. При цьому квартири на околиці часто передавалися у стані, непридатному для життя: без комунікацій та ремонту.

"Ринкова вартість цих квартир була суттєво нижчою за ті, що мали бути на Печерську. Але найбільша хитрість полягала у паперах. Формально все виглядало дуже красиво: акти прийому-передачі підписані, експертизи здані", — йдеться у матеріалі.

Як захиститися?

Експерти наголошують, що абсолютного захисту від рейдерства не існує, проте ризики можна мінімізувати. Власникам нерухомості радять:

1. Регулярно перевіряти статус свого майна у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

2. Контролювати власну кредитну історію через бюро кредитних історій.

3. При купівлі житла ретельно перевіряти історію переходів права власності та наявність судових обтяжень.

"Папірці можуть виявитися сильнішими за ваші ключі", — резюмують автори розслідування, закликаючи киян бути пильними.

Проблема кібершахрайства в Україні набуває загрозливих масштабів. За даними Національного банку, збитки від шахрайських операцій з платіжними картками у 2024 році зросли на 37% і досягли 1,1 мільярда гривень. При цьому 84% усіх збитків спричинені соціальною інженерією — коли шахраї маніпулюють жертвами, змушуючи їх добровільно передавати свої дані або гроші.

Зловмисники використовують різноманітні схеми обману. Одна з найпоширеніших — телефонне шахрайство, коли аферисти представляються співробітниками банків, правоохоронних органів чи комунальних служб. Експерти попереджають, що визначити шахраїв за номером телефону практично неможливо, оскільки вони використовують програми для підміни номера і можуть телефонувати навіть з номерів ваших рідних. Головне правило захисту — негайно перервати підозрілу розмову та самостійно зателефонувати до організації для перевірки інформації.

Окремою небезпекою стали схеми з так званими "дропами" — людьми, які за винагороду здають свої банківські картки "в оренду" шахраям. Держспецзв'язок попереджає: такі "дропи" стають співучасниками злочинів і можуть понести кримінальну відповідальність, включаючи позбавлення волі. Тому пропозиції "легкого заробітку" з передачею доступу до банківських рахунків слід категорично відхиляти.